ВЕГАНИ-ЗООРАДИКАЛИ: ЯК СУСПІЛЬСТВО ПРОВОКУЄ ВЕГАФОБІЮ
- Сурікат Ері
- 4 трав. 2023 р.
- Читати 4 хв
Багато веганів та веганок не поспішають у новій компанії розказувати про свій спосіб життя через страх бути неправильно зрозумілими або стати об’єктом для жартів. Навколо веганства існує багато міфів, а в інтернеті можна знайти безліч образливих мемів, що ускладнює ситуацію. Крім того, існують конфлікти між батьками, які дотримуються традиційної дієти, та їхніми неповнолітніми дітями-веган_ками. Все це призводить до упередження та утиску веганів і веганок, що відображається в терміні — вегафобія. У цій статті ми розглянемо причини цього явища і способи йому протидії.
ЧИ ДІЙСНО ВЕГАФОБІЯ — ЦЕ ФОБІЯ
Термін «вегафобія» утворено за аналогією до інших слів, що означають дискримінаційні прояви, такі як «гомофобія», «ксенофобія» та інші. Можна критикувати словоутворення терміну, так само як у випадку з «гомофобією».
Вегафобія не є фобією у клінічному сенсі, бо вона не є ірраціональним неконтрольованим страхом, який може бути діагностований як патологія. Цей термін ближчий за змістом до «расизму» та «сексизму», тобто описує певний вид упередження, яке призводить до дискримінації.
ЯК ДИСКРИМІНУЮТЬ ВЕГАНІВ І ВЕГАНОК
Веган_ки можуть зазнавати дискримінації у різних аспектах життя, включаючи роботу, освіту, соціальне життя та здоров'я. Вегафобію можна вважати інституціональною дискримінацією, адже веган_ки зазнають систематичного утиску у своїх правах:
з боку держави: неможливість дотримуватись рослинної дієти під час служби в армії, відсутність веганського меню у їдальнях державних навчальних та медичних закладів та на підприємствах;
з боку суспільства: зневажливе ставлення до веганів з боку прихильників традиційної дієти, булінг в інтернеті та під час особистого спілкування, карикатурне та образливе зображення веганів у масовій культурі (фільми, стендапи тощо);
з боку організацій: антивеганська реклама від м’ясних корпорацій, антивеганська пропаганда у великих медіа;
з боку інших соціальних інститутів: заборона дітям бути веган_ками у невеганських родинах.
Однією з проблем, які виникають у веган_ок є обмежений доступ до веганських товарів та послуг. У невеликих крамницях та супермаркетах маленьких міст досі складно знайти веганські харчові продукти (тофу, рослинні сири та йогурти тощо) та побутову хімію. Крім того, великою рідкістю є перукарні та хімчистки, які використовують етичну косметику та засоби для прання. Проблема полягає в тому, що веганські товари представлені у продажу пропорційно попиту, але популярність веганства зростає, що обумовлює збільшення попиту. Це знову ж таки призводить до постійного росту кількості веганських товарів та послуг на ринку. Таким чином популяризація веганства стимулює позитивні зрушення в економіці, а в майбутньому може спричинити такі самі зміни й на державному рівні.
Проте вегафобію часто можуть підтримувати певні галузі промисловості, які працюють у сфері виробництва продуктів тваринного походження, що скептично ставляться до веганства як до загрози своєму бізнесу. Вони можуть намагатися лобіювати власні інтереси. Показовою є боротьба представників молочної індустрії проти слова «молоко» на етикетках рослинних напоїв, яка триває у світі вже не перше десятиліття.
ТРАЙБАЛІЗМ ТА «МОРАЛЬНА ПЕРЕВАГА»
Окремі випадки дискримінації веганів можна пояснити з погляду трайбалізму — суспільного явища, у межах якого члени однієї групи вважають, що представники іншої наперед помиляються. У випадку з вегафобією, трайбалізм також може виявлятися у відчутті «нашості» серед невеган_ок та відкиданням веган_ок як групи, яка належить до іншої культури або соціального стану. Це може призводити до ізоляції деяких веганів і веганок. Основною проблемою трайбалізму у вегафобії є те, що він сприяє формуванню негативних стереотипів та передумов для насильства проти веганів. Наприклад, уявлення про веганів як «екстремістів», «фанатиків», «невиправданих ідеалістів» може призвести до того, що їх не будуть сприймати як рівноправних учасників соціальних процесів. Також трайбалізм може призвести до зменшення мотивації невеган_ок до зміни своїх звичок, оскільки вони відчувають себе частиною більшості, а популяризацію веганства розглядають як загрозу для свого стилю життя.
Боротьба за права тварин часто сприймається невеган_ками як демонстрація моральної переваги, що може бути ще однією причиною вегафобії. Проте важливо розуміти, що веган_ки не намагаються вибудувати нову моральну ієрархію, в якій підійматимуться над тими, хто вживає продукти тваринного походження. Веган_ки прагнуть лише поширення базової норми моральності (золоте правило етики: не убий та ін.) на тварин.
БІОЕТИКА
Норми етики постійно вдосконалюються, а експлуатація тварин у світі більше не є необхідною для людського виживання, підтримки здоров'я чи комфортного життя. Навпаки, сучасне індустріальне тваринництво створює проблеми для екології та є економічно недоцільним, а сучасний рівень споживання продуктів тваринного походження призводить до проблем зі здоров'ям. Про історію тваринництва та його наслідки ми детальніше розповідали у цьому матеріалі.
Біоетика — це наука, що досліджує проблеми, пов'язані з моральними принципами та етичними нормами в біології та медицині, включаючи ті, які стосуються тварин. Основними принципами біоетики є повага до життя, доброчесність, нешкідливість, справедливість та гуманність.
Веганство як етичний спосіб життя повністю відповідає цим принципам. Веган_ки відмовляються від використання будь-яких продуктів тваринного походження і пропагують повагу до всіх форм життя на планеті. Вегафобія, тобто необґрунтований страх або ворожість до веганів і веганок, є формою дискримінації та порушує принципи біоетики.
ЯК ПРОТИДІЯТИ ВЕГАФОБІЇ
Сучасні вегани та веганки зазнають нападів, так само як аболіціоніст_ки ХІХ ст., які боролися за скасування рабства. Важливо пам’ятати, що веган_ки стикаються лише з окремими випадками нерозуміння, хамства та незручністю під час вибору товарів та послуг, тоді як тварини зазнають видової дискримінації на рівні інституту (спесишизму).
Одним з найбільш ефективних способів боротьби з вегафобією є згуртування веган_ок в колективи та громадські організації, що займаються захистом тварин. Аналогічно до того, як аболіціоністи у ХІХ ст. змогли залучити увагу суспільства до проблеми рабства та домогтися його скасування завдяки активному лобіюванню та формуванню опозиції. Сучасні веганські організації можуть скористатися цим досвідом та застосувати подібні методи для популяризації веганства. Подібним чином діє і веганська організація «Кожна Тварина». Якщо ти теж хочеш лобіювати інтереси веганства разом з нами — долучайся до «Кожної Тварини».
Ще одним ефективним способом протидії вегафобії є просвітництво. Чим більше людей знають про веганство та його етичні та екологічні аспекти, тим менше вони схильні до ворожнечі стосовно цього способу життя. Тому важливо популяризувати інформацію про веганство через різні канали комунікації, такі як соціальні мережі, телебачення та рекламу. Якщо тобі цікаво дізнатися більше про основні принципи веганства та спосіб життя веган_ок, у нашому блозі є багато корисної інформації. Також ми пропонуємо пройти наш безплатний 7-денний курс «Веган-експрес», який допоможе тобі розвінчати міти та стереотипи щодо веганства.
Окрім того, важливо звертатися до законодавців та вимагати захисту прав веган_ок від дискримінації. Яскравий приклад вдалої взаємодії з владою є зрушення у питанні введення веганських сухпайків в українській армії. Разом з тим вже зараз ти можеш допомогти веган_кам Сил оборони, підтримавши діяльність «Кожної Тварини», яка відправляє рослинні сухпайки військовим на фронт.
Comments