Веганство, зосереджується на принципах етики та спрямовано на виключення використання продуктів тваринного походження у їжі, одязі та інших сферах життя, відмовляючись від експлуатації тварин. Релігійні вчення та традиції також відіграють важливу роль у формуванні поглядів на ставлення до тварин та природи. У різних релігіях можна знайти принципи та практики, які надихають певну кількість послідовниць ставати веган_ками. Проте веганство іноді стикається з критикою з боку деяких релігійних спільнот. У цій статті розглянемо погляди різних конфесій на веганство та як харчові обмеження релігійних спільнот вплинули на історію веганства.
ЗВ'ЯЗОК МІЖ РЕЛІГІЄЮ ТА ВЕГАНСТВОМ
Жодна традиційна релігія не має доктрини, яка на 100% збігається з веганською етикою. Тому важко стверджувати, що традиційна релігія є тотожною веганському світогляду, або що вона не може нашкодити веганському світогляду.
Попри вікову, а іноді й тисячолітню історію п'яти світових релігій, сучасні релігії не вимагають від своїх адептів суворого дотримання тих етичних принципів, на яких вони були засновані. Людей, які намагаються буквально слідувати релігійним принципам, зараз вважають фундаменталістами і вони становлять меншість.
1. ХРИСТИЯНСТВО
Християнство, найпоширеніша релігія в Україні, має традиції, що підтримують ідеї веганства, хоча не завжди прямо. Наприклад, православні християни під час посту утримуються від споживання м'яса, молока та яєць. Однак деякі православні християни можуть критикувати веганство, вважаючи його відхиленням від традиційного споживання тваринних продуктів, яке допускається поза постом.
Вони посилаються на біблійні тексти, де дозволяється споживання м'яса, а також на традиційні обряди, що включають тваринні продукти. Наприклад, Книга Буття 9:3: «І все, що плазує, що живе, буде вам на поживу; як зелені рослини — віддав Я вам усе», — після потопу Бог дозволяє Ною та його нащадкам споживати м'ясо, що часто трактується як дозвіл на м'ясну дієту.
Однак є місця у священних для християн текстах, які можна трактувати як заклик до веганства. Наприклад, Книга Буття 1:29: «І сказав Бог: „Оце дав Я вам усю ярину, що розсіває насіння, що на всій землі, і кожне дерево, що на ньому плід деревний, що воно розсіває насіння, — нехай буде на їжу це вам!”».
Цей вірш часто наводять як свідчення того, що первісна дієта людей була веганською. Бог говорить Адамові та Єві, що їхньою їжею мають бути рослини та фрукти, а не м'ясо. Також пророче бачення майбутнього миру, де всі створіння живуть у гармонії, часто інтерпретується як ідеал, до якого варто прагнути, включаючи ненасильницькі дієти.
Iсая 11:6-9: «Уживатиметься вовк поряд з вівцею, а леопард дріматиме біля ягняти. Теля, лев і бичок житимуть мирно разом, а дитинча доглядатиме їх. Корова і ведмідь мирно пастимуться, а їхні малята ляжуть відпочити поряд».
2. ЮДАЇЗМ
Християнство і юдаїзм мають спільні священні тексти, такі як П'ятикнижжя Мойсеєве (Тора), Пророки (Невіім) та Писання (Кетувім), які становлять Старий Заповіт у християнській Біблії. Ці тексти містять багато ключових настанов щодо дієти та ставлення до тварин, і їхні трактування можуть бути схожими або відмінними у двох релігіях. Однак далі ми зосередимося на тих священних текстах та традиціях, які є унікальними для юдаїзму, щоб краще зрозуміти ставлення цієї релігії до веганства.
Талмуд містить тексти, які допускають і навіть підтримують споживання м'яса за певних умов. Наприклад, у трактаті Хулін 84а зазначається, що вживання м'яса є дозволеним, якщо воно здобуте відповідно до законів кашруту — зводу дієтичних законів, які регулюють, яких тварин можна вживати в їжу, а яких ні, а також як ці тварини повинні бути забиті та приготовані.
Проте сучасні інтерпретації та рухи в межах юдаїзму все частіше звертають увагу на етичні аспекти веганства. Це демонструє, що в межах релігійних традицій можуть існувати різноманітні підходи до харчування, які змінюються з часом і відповідають сучасним викликам. Також деякі сучасні рабини активно підтримують веганство, інтерпретуючи біблійні тексти в контексті сучасних етичних стандартів і екологічних викликів.
Наприклад, у 2010 році рабин Сімчах Ротх закликав євреїв прийняти веганську дієту, аргументуючи це тим, що сучасне масове забивання тварин є жорстокістю, яка заборонена Торою, а також тим, що споживання тваринних продуктів суперечить заповіді підтримувати здоров'я. Він наголошував, що релігійні євреї повинні припинити вживання тваринних продуктів для зменшення шкоди планеті, і що це сприятиме просуванню праведності та справедливості у світі, наближаючи месіанську еру.
Проте думки про веганство в юдаїзмі мають давнє коріння і не є новими. Деякі середньовічні єврейські мислителі, такі як Йосеф Альбо та Ісаак Арама, вважали вегетаріанство моральним ідеалом, але не з огляду на добробут тварин, а через турботу про моральність забійника, оскільки вбивство тварин може спричинити розвиток негативних рис характеру людини, таких як підлість та жорстокість.
3. ІСЛАМ
Ісламська релігія, заснована на вченні Пророка Мухаммеда і священних текстах Корану та Суни, має різноманітні думки та інтерпретації, які впливають на ставлення до веганства.
Коран регулює дієтичні норми, встановлюючи, які продукти дозволені (халяль) і заборонені (харам). М'ясо дозволяється лише за умови, що тварина забита відповідно до ісламських правил, що включає вимогу про гуманне поводження з тваринами. Наприклад, у Сурі 6:141 сказано: «І не знищуйте врожай і тварин даремно, бо справді, Він не любить марнотратників».
Хоча вживання м'яса дозволено в ісламі за певних умов, деякі мусульманські лідери та вчені підтримують веганство як спосіб дотримання ісламських принципів милосердя, захисту довкілля та здоров'я. Ще у X-XI сторіччях Абу-ль-Аля аль-Мааррі, арабський поет, філософ та веган, часто критикував у своїй поезії та творах релігійні догми й соціальні звичаї свого часу, включаючи споживання тваринних продуктів. Він вважав, що людина не має права забирати життя інших живих істот для власного задоволення. Його вірш I no longer Steal from Nature цілком присвячений веганству, та містить рядки навіть про поневолення бджіл:
And spare the honey which the bees get industriously from the flowers of fragrant plants; For they did not store it that it might belong to others, Nor did they gather it for bounty and gifts.
В сучасній ісламській спільноті також є активний діалог щодо прав тварин. Наприклад, дослідник Еллі Атаї-Беннетт пише про практики мусульман-веганів під час Курбан-байраму (свято жертвопринесення, яке відзначають мусульмани, вшановуючи готовність пророка Ібрагіма (Авраама) пожертвувати свого сина як акт покори Богові) та пропонує альтернативи жертвоприношенням і вбивству тварин. Він наводить слова інших дослідників про те, що принесення жертви не є обов'язковим ритуалом, а лише рекомендованим, і пропонує натомість віддавати гроші на благодійність.
4. БУДДИЗМ
Буддизм є релігійним та філософським вченням, що активно підтримує ідею ненасильства та співчуття до всіх живих істот. Першу заповідь буддизму: «Я беру на себе заповідь утримуватися від позбавлення життя» деякі буддист_ки трактують буквально й стають вегетаріан_ками абовеган_ками, хоча інші буддист_ки з цим не погоджуються.
У Тхераваді, одній з основних шкіл буддизму, можна знайти найбільш явне посилання на споживання м'яса монахами. В одному з текстів у Палійському Каноні, Будда відкидає пропозицію Девадатти запровадити вегетаріанство у монастирському кодексі, що сприймається як чітка відмова від обмеження на споживання м'яса.
Проте у різних буддистських традиціях ставлення до веганства може відрізнятися. Наприклад, у Махаяні багато послідовни_ць обирають вегетаріанство, вважаючи це частиною практики співчуття та ненасильства — ахімси. Саме через дотримання принципу ахімси послідовники частіше обирають вегетаріанство, а не веганство. На відміну від веганства, ахімса не ставить собі за мету відстоювати права тварин і дозволяє використання коров’ячого молока, топленого масла та йогурту в храмових церемоніях.
Проте заклики до веганства можна почути від сучасних буддистських лідерів, таких як Тхіть Нят Хань.
В буддизмі часто основний акцент робиться на наміри та мотивацію. Тому деякі буддистські монахи з повагою приймають в дар будь-яку їжу, подану як милостиню, включаючи м'ясо, за умови, що це було зроблено з чистими намірами.
5. ІНДУЇЗМ
Як і в буддизмі, ахімса є поширеним етичним принципом для послідовни_ць індуїзму. У Бхагавад-Гіті, одному з найважливіших священних текстів індуїзму, підкреслюється важливість ахімси як морального обов'язку.
Зокрема, у Бхагавад-Гіті (17.7-10) говориться про чисту їжу (саттвічну дієту), яка включає фрукти, овочі, зерна та молочні продукти. Саттвічна їжа вважається чистою і сприяє духовному розвитку та гармонії. Молочні продукти, які є частиною цієї дієти, сприймаються індуїст_ками як поживні та духовно благотворні, що не суперечить принципу ахімси, оскільки не вимагає забою тварин.
Індуїзм підтримує вегетаріанство через філософію ненасильства, духовні переваги саттвічної дієти та глибоку повагу до священних тварин, таких як корови. Утримання корів без їх забою узгоджується з принципом ахімси, тому споживання молочних продуктів сприймається як акт турботи та благочестя. Згідно з Аюрведою (медичною системою індуїзму), коров'яче молоко поживне і є «повноцінною їжею» для споживання людиною. Отже, лакто-вегетаріанство відповідає індуїстським цінностям і традиціям, тоді як веганство не є настільки поширеним через культурне та релігійне значення молочних продуктів.
Проте індуїзм також визнає споживання м'яса в деяких ритуальних контекстах. У деяких текстах, таких як «Ману-Смріті», згадуються жертвоприношення тварин для задоволення богів. Однак ці практики були переосмислені і в багатьох випадках відкинуті в сучасних індуїстських течіях.
6. ДЖАЙНІЗМ
На відміну від буддизму та індуїзму, в джайнізмі принцип ахімси поширюється не лише на уникнення прямого вбивства тварин, але й на турботу про всіх живих істот, включаючи мікроскопічні форми життя.
Джайнізм вчить, що всі живі істоти, включаючи мікроорганізми, мають душі і заслуговують на співчуття та повагу. Мета релігії полягає в звільнені від циклу народжень та смертей (сансари) через самодисципліну, аскетизм та духовну чистоту.
Джайни суворо дотримуються вегетаріанства, а багато з них також практикують веганство, щоб уникнути експлуатації тварин для молочних продуктів. Джайни також уникають споживання коренеплодів, таких як картопля та цибуля, оскільки їх викопування може завдати шкоди тваринам, що живуть в ґрунті.
Джайнізм закликає до поваги і захисту всіх форм життя. Це означає, що навіть у повсякденних діях джайни намагаються уникати шкоди будь-яким живим істотам. Наприклад, багато джайнів носять маски, щоб не вдихати комах.
Веганство, розглянуте через призму шести світових релігій та вчень, показує різноманітність підходів до морального ставлення до життя. Незважаючи на різні трактування, у всіх цих традиціях прослідковується спільна тема — глибока повага до життя і моральний обов'язок уникати шкоди живим істотам. Релігійні погляди можуть надихати на етичний вибір, спрямований на захист тварин і збереження довкілля. Про важливість допомоги всім живим істотам розповідаємо на безплатному курсі «Веган-експрес».
Comments