ВІДОМІ ЖІНКИ, ЩО БОРОЛИСЯ ЗА ПРАВА ТВАРИН

Сьогодні багато відомих жінок використовують свій голос, щоб захистити тварин. Наталі Портман виступає проти фабричного тваринництва, Біллі Айліш закликає відмовитися від хутра, а Інгрід Ньюкірк очолює одну з найбільших організацій із захисту прав тварин «People for the Ethical Treatment of Animals» (PETA). Проте варто згадати й тих, хто почав цю боротьбу задовго до того, як вона стала широко обговорюваною. Ці жінки не лише обирали етичний спосіб життя, а й докладали зусиль, щоб змінити систему, кидаючи виклик усталеним нормам. Напередодні Дня боротьби жінок за свої права згадаймо тих, хто відстоював і права тварин.

ФРАНСІС ПАУЕР КОББ — ЖІНКА, ЩО КИНУЛА ВИКЛИК ВІВІСЕКЦІЇ

Франсіс Пауер Кобб жила в часи, коли роль жінки у вікторіанській Англії була суворо визначеною: дім, родина, заняття вишивкою та чаювання. Освіта була доступною лише для заможних, право голосу — недосяжною мрією, а публічне висловлення думки могло призвести до осуду. Особливо, якщо ця думка йшла всупереч авторитету науковців.

У той період медицина стрімко розвивалася, проте часто ціною тисяч життів тварин. Поширеною практикою було проведення жорстоких експериментів на живих тваринах без знеболення, яка називалася вівісекцією. Науковці виправдовували ці досліди необхідністю медичного прогресу, а критиків звинувачували у надмірній чутливості.

Франсіс Пауер Кобб не погоджувалася з цією логікою. Народившись у 1822 році в Ірландії, вона з ранніх років цікавилася філософією, займалася письменництвом і відкрито висловлювала свої переконання. Дізнавшись про жорстокі експерименти на тваринах, вона почала активно діяти: публікувала статті у впливових виданнях, критикувала вівісекцію та закликала до змін. Попри спротив і насмішки, вона не зупинилася.

Кобб заснувала British Union for the Abolition of Vivisection — першу організацію, що виступила проти вівісекції. Завдяки її зусиллям суспільство поступово почало звертати увагу на проблему, а її робота заклала основу для майбутнього законодавчого регулювання експериментів над тваринами. 1 червня 2015 року BUAV об'єдналася з Cruelty Free International під єдиною назвою, щоб посилити свою діяльність у боротьбі проти експериментів над тваринами в усьому світі.

У часи, коли від жінок очікували покірності, Франсіс Пауер Кобб обрала інший шлях. Вона не лише висловлювала незгоду, а й стала рушійною силою змін, які зрештою вплинули на ставлення суспільства до прав тварин.

АНДЖЕЛА ДЕВІС — ВІД БОРОТЬБИ ЗА ПРАВА ТЕМНОШКІРИХ ДО ЗАХИСТУ ВСІХ ЖИВИХ ІСТОТ

Анджела Девіс (Angela Davis) — відома активістка, філософиня та професорка, яка у 1960–1970-х роках була однією з лідерок руху за громадянські права в США. Її переслідувало ФБР, звинувачували у сприянні втечі в’язнів, а її ім’я не сходило з перших шпальт газет.

Проте її боротьба не обмежилася лише правами темношкірих. Девіс побачила зв’язок між експлуатацією людей і тварин та почала виступати за відмову від будь-яких форм насильства.

Сьогодні вона переконана веганка, яка наголошує:

«Якщо ми виступаємо проти расизму, ми повинні виступати й проти жорстокості до тварин, адже всі системи насильства взаємопов’язані».

На її думку, веганство — це не просто особистий вибір, а політичний акт, що допомагає долати культуру домінування. Вона ставить важливе питання: чому ми боремося за свободу одних, але ігноруємо утиски інших? Її позиція змушує замислитися над тим, що справедливість не може бути вибірковою.

ДЖО-ЕНН МАКАРТУР –— ФОТОГРАФКА, ЯКА ДАЄ ГОЛОС ТИМ, КОГО НЕ ЧУЮТЬ

Якщо картина варта тисячі слів, то фотографії Джо-Енн МакАртур (Jo-Anne McArthur) — це тисячі голосів тварин, які ніколи не зможуть розповісти про свої страждання.

Джо-Енн подорожує світом, аби показати приховану реальність індустрії тваринництва. Вона знімала жорстокі практики, як, наприклад, масові вбивства дельфінів у Тайджі, тварин, що живуть у жорстких умовах у лабораторіях, та норкові ферми, де тварини ніколи не бачать світла дня.

Її мета — привернути увагу до реальності страждань тварин і змусити людей усвідомити, що це не абстракція, а жорстока реальність. Проєкт МакАртур We Animals Media співпрацює з провідними організаціями із захисту прав тварин по всьому світу.

Рекомендуємо також подивитись фільм про цю відважну жінку «The Ghosts in Our Machine» (2013).

Жінки, про яких ми розповідаємо, доводять, що одна людина може змінити світ, і що кожен вибір має значення. Ти також можеш зробити свій внесок у створення світу без експлуатації тварин.

Щоб дізнатися більше про веганство та зробити перехід до нього легким і комфортним, приєднуйся до «Веган-експрес» — безплатного курсу, який допоможе розібратися в усіх аспектах веганського способу життя.

МІЙОКО ШІННЕР — ЖІНКА, ЯКА ЗРОБИЛА ВЕГАНСЬКИЙ СИР СПРАВЖНІМ МИСТЕЦТВОМ

Якщо ти чу_ла, що «веганський сир — це несмачно», можливо, ти ще не пробувала продукцію Miyoko’s Creamery.

Мійоко Шіннер (Miyoko Schinner) виросла в Японії, а в США захопилася французькою кухнею. Веганкою вона стала в 80-х, але їй не вистачало сиру, який би мав багатий смак та складну текстуру. Тому вона вирішила створити його власноруч.

Miyoko’s Creamery — це не просто бізнес, а справжня інновація. Її компанія виробляє ферментовані веганські сири, що смаком не поступаються традиційним. Окрім того, Мійоко підтримує фермерів у переході на рослинне виробництво, активно займається правозахисною діяльністю та демонструє, що етичний бізнес можливий уже зараз.

НЬЯРАДЗО АУКСІЛІЯ ХОТО — ОХОРОННИЦЯ ДИКОЇ ПРИРОДИ, ЯКА РЯТУЄ СЛОНІВ АФРИКИ

Ньярадзо Ауксилія Хото (Nyaradzo Auxillia Hoto) не планувала стати охоронницею дикої природи. Як і багато інших жінок у Зімбабве, вона виросла з переконанням, що її роль у житті обмежується підкоренням обставинам. Однак у 2017 році, коли їй випала можливість приєднатися до Akashinga — першого у світі жіночого підрозділу проти браконьєрства, — вона прийняла рішення, яке змінило її життя.

Тренування були надзвичайно важкими. Її групу піддавали фізичним і психологічним випробуванням, змушуючи виживати в умовах дикої природи та діяти в екстремальних ситуаціях. Проте жодна з них не відмовилася від свого вибору.

Сьогодні Ньярадзо і її колеги патрулюють понад 1,3 мільйона гектарів заповідників у долині Замбезі. Тут ще недавно процвітало браконьєрство, а тепер цей регіон став одним із найуспішніших прикладів ініціатив зі збереження дикої природи.

Але Akashinga — це не лише боротьба за тварин. Це також можливість для жінок, які стали частиною цього руху, змінити своє життя. Більшість з них пережили насильство, втратили родини й не мали доступу до освіти чи засобів до існування. Тепер вони отримують стабільну зарплату, що дозволяє забезпечити дітей освітою, придбати житло та стати незалежними.

Ньярадзо більше не боїться. Вона знає, що робить важливу справу — і для тварин, і для жінок, які разом із нею змінюють цей світ.

КАРОЛІН ЕРЛ УАЙТ — ПЕРША ЖІНКА, ЩО ВІДКРИЛА ПРИТУЛОК ДЛЯ ТВАРИН

Америка XIX століття була не найкращим місцем для тварин. На вулицях міст худі коні змушували тягнути важкі вози, собак і котів часто били або просто викидали, коли вони ставали непотрібними. Тварини не мали жодного правового захисту — їх розглядали як майно, а не як живих істот.

Але Каролін Ерл Уайт (Caroline Earle White) не могла змиритися з цим.

У 1869 році, коли жінки ще не мали права голосу та були обмежені в багатьох сферах суспільного життя, Каролін заснувала Women’s Pennsylvania Society for the Prevention of Cruelty to Animals (WPSPCA) — першу жіночу організацію, що боролася за права тварин у США.

Її найбільш радикальна на той час ідея полягала у тому, щоб відкрити перший у країні притулок для бездомних тварин. До того часу бездомних собак та котів просто вбивали — це вважалося нормою. Ніхто не задумувався, що їх можна рятувати, лікувати й знаходити нові домівки. Але завдяки Каролін у Філадельфії з’явився перший притулок для тварин у США, де вони отримали шанс на нове життя.

Діяльність Каролін змінила ставлення американців до тварин. Її організація існує й досі, а багато сучасних законів про захист тварин базуються на її роботі.

БРЕНДА САНДЕРС — ГОЛОС АФРОАМЕРИКАНСЬКИХ ГРОМАД У ВЕГАНСЬКОМУ РУСІ

Більшість облич у веганському русі — це білі люди. Однак Бренда Сандерс (Brenda Sanders) змінює цю ситуацію, працюючи з маргіналізованими громадами, де здорове харчування та веганство часто недоступні.

Вона заснувала Afro-Vegan Society, аби допомогти темношкірим родинам робити етичний та доступний вибір у харчуванні. Бренда зазначає, що багато афроамерикан_ок страждають від захворювань, пов’язаних із вживанням м’ясних і молочних продуктів, але часто не мають доступу до веганських альтернатив.

Також Бренда заснувала Thrive Baltimore, освітній центр, де проводяться безплатні кулінарні курси, лекції та заходи, що допомагають людям робити свідомий вибір. Її робота не лише про веганський спосіб життя — вона про рівність, про те, щоб кожна людина, незалежно від раси чи соціального статусу, мала можливість жити здорово та етично.

Усі вони обрали різні шляхи, але їх об’єднує спільна мета: змінити світ на краще для тварин і людей.

Майбутнє без тваринництва — це не утопія, а реальний шлях, яким людство вже рухається. Чи справді світ може функціонувати без експлуатації тварин? Дізнавайся більше у нашій статті. 

Вибір за тобою. Будь частиною змін уже сьогодні.